КЛАВІ́Р, у, чол.
1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо). В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Юрій Смолич, I, 1958, 61).
2. Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано. Сторінки клавіру «Гаркуші».. свідчать, що Лисенко, створюючи оперу, користувався передусім своїми знаннями української народної пісні (Українська класична опера, 1957, 160); Я недавно У місті композитора зустрів, Він саме ніс квапливо під пахвою Клавір нової опери (Максим Рильський, II, 1960, 93).