КЛАДОВИ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кладовище; цвинтарний. Біля залізних кладовищенських воріт бабусі продавали квіти (Олесь Донченко, V, 1957, 538);
// Власт. кладовищу. Гула і дзвеніла глибока кладовищенська тиша (Вітчизна, 5, 1946, 94).
КЛАДОВИЩЕНСЬКИЙ
Тлумачення слова