КЛА́ЦАННЯ, я, сер. Дія за значенням клацати й звуки, утворювані цією дією. Той гуркіт [коліс] і клацання [копит] гудутьу вашій голові, одзиваються в спині (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Клацання підків по брукові.. з кожним часом збільшувалось (Петро Панч, I, 1956, 78); Безбородько почув тільки клацання ключа у дверях (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 216).
КЛАЦАННЯ
Тлумачення слова