КІ́ВШИК, а, чол. Зменш. до ківш 1,2. Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику — і не здригнули, І докосились до потрав (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Увагу його привернув чудовий російський ківшик, вразивши невиданим оригінальним візерунком і формою (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 427).
КІВШИК
Тлумачення слова