КІВШОВИЙ

КІВШОВИ́Й, а, е, КІВШЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до ківш. Неначе криця ківшова, кипіла зала гомоном, коли з трибуни Кошова серця торкнула спомином (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 43);
//  Оснащений ківшем. Ківшевий екскаватор;
//  у знач. ім. ківшовий, вого, чол. Робітник, який працює при ківшах (у 2 знач.).