КІТ-ВОРКІ́Т, кота-воркота, чол., фольк. Ласкава назва кота. Кіт-воркіт біля воріт Чеше лапкою живіт (Андрій Малишко, I, 1956, 365); * У порівняннях. Здоровенний, важкий, він [Мнхайлик] ступав напрочуд легко, як величезний кіт-воркіт (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 13).
КІТ-ВОРКІТ
Тлумачення слова