КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.). З кісточкових порід промислового значення набуває слива (Колгоспник України, 2, 1957, 34).
2. у знач. ім. кісточкові, вих, мн. Дерева, плід яких має одну кісточку. Насіння кісточкових — дикої черешні, вишні, антипки, абрикоса — треба збирати протягом літа (Юним мічурінцям.., 1955, 97).