КІСТЯНИ́Й, а, е.
1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом.. застромлений.. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (Іван Франко, VI, 1951, 18); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (Микола Трублаїні, I, 1955, 289).
2. Який добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей.