КІСТЯ́К, а, чол.
1. Сукупність кісток, що становить тверду основу тіла людини та хребетних тварин; скелет. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо, ..тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій (Леся Українка, III, 1952, 86); * У порівняннях. Швидко писав щось у пергаментних згортках худий, як кістяк, засмаглий писар (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 162).
2. чого, спец. Основа, каркас чого-небудь. Здавалось, якби не те тремтливе синювате марево, то всю країну їм було б видно звідси, як на долоні: і широкі зеленіючі поля, ..і розбиті нескінченні шляхи, захаращені кістяками обгорілих машин (Олесь Гончар, III, 1959, 10); Позад них чорнів обгорілий кістяк будинку (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 372).
3. чого та з означ., перен. Те, що є основою, опорою чого-небудь. Зникали в дворах сани з майном, кухні, спеціальні підрозділи й окремі особи — зв’язкові, старшини, командири, але кістяк колони — піхота — лишався на місці (Іван Багмут, Опов., 1959, 68).