КІРА́СА, и, жін., іст.
1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 144); Немов у тумані, не торкаючись землі, пролетіли ескадрони кінної гвардії в залізних кірасах (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 211).
2. У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) арміях — частина парадного одягу деяких гвардійських кавалерійських полків.