КІПТЮГА́, и, жін., розм. Те саме, що курява; пил. Марина гримала на батька й на сина, що збив таку кіптюгу коло землянки (Панас Мирний, II, 1954, 84).
КІПТЮГА
Тлумачення слова
КІПТЮГА́, и, жін., розм. Те саме, що курява; пил. Марина гримала на батька й на сина, що збив таку кіптюгу коло землянки (Панас Мирний, II, 1954, 84).