КІО́Т, а, чол., церк. Складана рама або шафка зі скляними дверцями для ікон; божник. Око, око! Не дуже бачиш ти глибоко! Ти спиш в кіоті (Тарас Шевченко, II, 1963, 298); Чорнокнижний неуважно, за звичкою перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 458).
КІОТ
Тлумачення слова