КІ́НОВА́Р.
1. род. у, чол. Мінерал червоного кольору різних відтінків; сірчиста ртуть, цинобра. Сполучаючись із сіркою, ртуть утворює стійкий мінерал кіновар (Наука і життя, 10, 1963, 15).
2. род. і, жін. Червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті. * У порівняннях. Далека дамба на обрії полум’яніла, як кіновар (Олесь Донченко, II, 1956, 142).