КІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кінчити;
// кінчено, безос. присудк. сл. — Кінчено-вирішено, неодмінно він [перехідний прапор] буде тільки ваш, — сміється до дядька його вихованець — директор заводу Гордій Ясен (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 222).
КІНЧЕНИЙ
Тлумачення слова