КІМНА́ТОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кімнатка. Не вижила я в неї, покинула, найняла собі кімнаточку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 278); Уступив я у сінечки біленькі, а з сінечок у біленьку кімнаточку (Марко Вовчок, VI, 1956, 237).
КІМНАТОЧКА
Тлумачення слова