ХИТРУВАННЯ

ХИТРУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням хитрувати. Стоїть Васюта біля стінгазети.. тяжко замислений і аж ніби ображений. Це ж пак, отакий «наклеп» на чоловіка! ..Тригубенка це хитрування Васютине роздратувало, і, замість пораду дати чоловікові, усміхнувся насмішкувато і сказав: — Ну, раз ти не крав, то чого ж ти й боїшся? (Андрій Головко, I, 1957, 323); Він надіявся, що люди не знають його хитрувань білг. машини, тим паче, що крав він по-божому, якийсь фунт-два на пудові, не більше (Михайло Стельмах, I, 1962, 122).
♦ Удаватися (удатися) до хитрування — те саме, що Удаватися (удатися) до хитрощів (див. хитрощі). — Чому солдата однаково зображаємо хитрим і здатним на тисячі витівок? Бо постійний голод наштовхує його на те, голод і знущання начальства. Це штовхає його вдаватися до хитрування, розвиває в ньому кмітливість (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 264); Щодня монополії Заходу вдаються до все нових і нових хитрувань, щоб зберегти свої величезні приватні капіталовкладення (Вечірній Київ, 19.VIII 1974, 2).