ХИТРЕ́НЬКО. Присл. до хитренький. — О, ви — так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? — обізвалась Марта Кирилівна, ще й губи закопилила, але все хитренько поглядала на Христину (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 33); Іван розумно і хитренько примружив очі (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 4).
ХИТРЕНЬКО
Тлумачення слова