ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хисткий1 1, 2. Безкозирки з лентами… Бушлати… І хитлива палубна хода… — Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 145); Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (Володимир Сосюра, II, 1958, 218).
ХИТЛИВИЙ
Тлумачення слова