ХИ́СТКІСТЬ, кості, жін. Абстр. ім. до хисткий 1 1, 3. Зовсім чоловік переродився, зникла ота його невпевненість, хисткість, йде рівно, ступає твердо, навіть палицю свою під рукою несе (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 129); Чому ще сьогодні вранці він сам не зрозумів хисткість своїх передбачень? (Натан Рибак, Час, 1960, 733); Андрій зрозумів хисткість становища, у яке потрапила його наречена — без друзів, без знайомих, у чужих місцях (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 165).
ХИСТКІСТЬ
Тлумачення слова