ХИРЛЯ́К, а, чол., розм. Те саме, що хиряк. Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився [Степан] в хирляка, який ледве доліз до хатини (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 84); Чоловік виявився кволим. Він хворіє, а Ружі не потрібний хирляк, який ось-ось має вмерти (Радянське літературознавство, 2, 1974, 54).
ХИРЛЯК
Тлумачення слова