ХИ́РЯ, і, жін., діал. Хвороба;
// Хвора людина, що має жалюгідний вигляд.
♦ Як [та] хиря — дуже слабий, жалюгідний. Вернувся наш запорожець Як та хиря, хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Тарас Шевченко, II, 1963, 169); Годити, як хирі — дуже догоджати. Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві… (Тарас Шевченко, II, 1963, 101); На хирю — на біду. А кайзак [казах] на хирю Та на тяжке лихо Любенько та тихо І вкрав ту сокиру (Тарас Шевченко, II, 1963, 86).
ХИРЯ
Тлумачення слова