ХИМЕ́РИСТИЙ, а, е. Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки тощо; примхливий. Данькові, правду кажучи, вона теж подобалась, химериста оця Нонна, подобалась своїми вихватками, сміливістю та веселістю (Олесь Гончар, II, 1959, 244);
// Своєрідний, дивний, незвичний. Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..На образах блискучі шати, 3 рядками перлів по кутках, Тремку, химеристу веселку Округ лампади на святках… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 190).
ХИМЕРИСТИЙ
Тлумачення слова