ХВИ́НТИК, а, чол., розм. Той, хто любить хвинтити; франт. — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці… І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний, III, 1954, 230).
ХВИНТИК
Тлумачення слова
ХВИ́НТИК, а, чол., розм. Той, хто любить хвинтити; франт. — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці… І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний, III, 1954, 230).