ХВИЛЕВІ́Д, воду, чол., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань. Хвилеводом називають металеву трубу круглого або прямокутного перерізу, в якій можуть поширюватись хвилі, коротші за певну критичну хвилю (Основи радіотехніки, 1957, 179); Створено спіральний хвилевід, який складається з щільно намотаного мідного дроту, захищеного сталевою трубою (Вечірній Київ, 19.III 1969, 4).
ХВИЛЕВІД
Тлумачення слова