ХВИЦНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до хвицати 1. Оксамитовий олень з такою силою хвицнув копитами переднього вовка, що той без духу одлетів геть (Микола Трублаїні, I, 1955, 201); Довкола ноги обвилася велика сіра змія. Він хвицнув ногою, і вона злетіла в траву (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 177); Вони не помітили Сахно й Чіпаріу і були чимало здивовані, коли екзекутор, схоплений впоперек міцними руками Чіпаріу, майнув у повітрі, хвицнувши ногами (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 17).
ХВИЦНУТИ
Тлумачення слова