ХВОСТИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що хвіст 1. — Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і їде в божий час (Іван Франко, XII, 1953, 12); — Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10).
ХВОСТИНА
Тлумачення слова