ХВОСТЯ́РА, и, чол. Збільш. до хвіст 1, 3—8, 10. Хижий лев., зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 29).
ХВОСТЯРА
Тлумачення слова