ХВОСТЯКА

ХВОСТЯ́КА, и, чол. Збільш. до хвіст 1, 3—8, 10. Здоровенний хвостяка (Словник Грінченка); — І ти, може, скажеш, що Карпо дурний, гроші переводить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 301); — Мені б, Давиде Онопрійовичу, пару конячок на дві-три години. Заміс треба готувати на пташник. Там є пара хвостяк, та хотілося б якшвидше… (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 215).