ХВО́РО́СТ, у, чол. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (Нечуй-Левицький, II, 1956, 32); — Ти завтра ще привези собі зароблений хворост, поки дорога не забитна (Михайло Стельмах, II, 1962, 392);
// Гнучке пруття з лози, верби, ліщини і т. ін., що йде на спорудження чого-небудь. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263); За будинком тяглися хліви, хворостом плетені, обори, клуні і садок, що спускався до великого ставу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
ХВОРОСТ
Тлумачення слова