ХВОЇ́НА, и, жін.
1. розм. Шпилька хвойного дерева. Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282);
// збірн. Гілки хвойного дерева.
2. діал. Сосна.