ХВАТАНИЙ

ХВА́ТАНИЙ, а, е.

1. розм., рідко. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хватати1.

2. у знач. прикм., заст. Поспішний. Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка.. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну (Леся Українка, V, 1956, 374).