ХВАСТУ́Н, а, чол., розм. Хвастовита людина; хвалько. Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 29).
ХВАСТУН
Тлумачення слова