ХРИЗОЛІТ

ХРИЗОЛІ́Т, у, чол. Загальна назва золотисто-жовтих або зелених прозорих коштовних каменів, яка об’єднує різновиди двох мінералів — олівіну і вапнисто-залізистого гранату. До цієї групи [серпентину] відносяться щонайменше два мінерали, які за своїми фізичними (оптичними) властивостями зовсім різні, — антигорит та хризоліт (серпентин) (Вибр. праці О. О. Вернадского, 1969, 36); В збруї рядок хризолітів і перлів рядок многоцінний Фебовим світлом горять і промінь його відбивають (Микола Зеров, Вибр., 1966, 315);  * Образно. Востаннє моря хризоліт Майнув на скель померхлім злоті (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 423); Зеленим пухом дише ліс, Пряде на сяйво хризоліти (Розбіглися співучі діти). Глухим дубам ніяк рудіти, Коли під ними ряст поріс (Валер’ян Поліщук, Вибр., 1968, 80);  * У порівняннях. По-літньому блищали хвилі хризолітом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 388).