ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, чол. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби).
ХРИСТОЛЮБЕЦЬ
Тлумачення слова
ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, чол. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби).