ХРИПУ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що хрипкий. Дві гармонії, що були привезені разом з духовими інструментами, додавали до цієї дикої какофонії свої хрипучі, жалісні звуки (Іван Микитенко, II, 1957, 475); І не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Остап Вишня, I, 1956, 450).
ХРИПУЧИЙ
Тлумачення слова