ХРИПЛУВА́ТО. Присл. до хриплуватий. Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 325); Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув «Інтернаціонал». Коли він хриплувато відгув перший куплет, його підтримали десятки голосів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 450).
ХРИПЛУВАТО
Тлумачення слова