ХРЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хряпати, хряпнути. — Брешеш, сякий-такий сину! — та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 291); — Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере.. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур’ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); — Бережися ж там, дочко! — Пхі, — така весела була, — прощайте! — хряп дверима (Андрій Головко, II, 1957, 26).
ХРЯП
Тлумачення слова