ХРУСК, у, чол., розм. Те саме, що хрускіт. Все густіше й ближче рвуться із землі огняні стовпи, грім і шелест не змовкає в повітрі; роями жуків скрізь гудуть черепки й скалки, і ліс повний хруску й чавкання, мов туди увійшла череда (Степан Васильченко, II, 1959, 37); Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі. «Дивно, як він тут орієнтується, — думав Іллєвський про Леоніда. — І як він уміє так ходити: ні хряску, ні хруску…» (Олесь Гончар, IV, 1960, 60).
ХРУСК
Тлумачення слова