ХРУПОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех., розм. Підсил. до хрупати 1, 2. З торбиною старець йде, сивий, старенький; Лист жовтий, червоний шумить, хрупотить (Українські поети-романтики.., 1968, 147); Так любить ..слухати [хлопчик], як хрупотить сніг під кінськими копитами (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 29).
ХРУПОТІТИ
Тлумачення слова