ХРУ́ПАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням хрупати і звуки, утворювані цією дією. І поволі-поволі із загальної тишини і одностайного хрупання стебел вирізується чудовий, срібний, зразу тихенький, мов несмілий, голосок (Іван Франко, I, 1955, 61); Санчата з легким хрупанням різали полозками бурулькуватий сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 518).
ХРУПАННЯ
Тлумачення слова