ХРОПУ́Н, а, чол., розм. Той, хто хропе, має звичку хропіти. Гриць штовхнув легенько хропуна під бік (Остап Вишня, II, 1956, 384).
ХРОПУН
Тлумачення слова
ХРОПУ́Н, а, чол., розм. Той, хто хропе, має звичку хропіти. Гриць штовхнув легенько хропуна під бік (Остап Вишня, II, 1956, 384).