ХРОНІКЕ́Р, а, чол. Співробітник газети, журналу, радіомовлення і т. ін., який дає інформацію у відділ хроніки (у 3 знач.). Ти знаєш, що з мене поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато [зате] вийти добрий поет, я себе тим і потішаю (Леся Українка, V, 1956, 286); Працюючи замолоду в газеті.. хронікером і рецензентом, Васильченко був частим і вірним одвідувачем театру Миколи Садовського (Юхим Мартич, Друзі.., 1962, 20).
ХРОНІКЕР
Тлумачення слова