ХРОМАТИЗАЦІЯ

ХРОМАТИЗА́ЦІЯ, ї, жін., муз. Процес зміни діатонічного ладу через підвищення або зниження. Прислухаючись до виконання пісень народними хорами, композитор [М. Лисенко] помічає, що хроматизація нерідко виникає внаслідок зіставлення не лише окремих поспівок або інтонацій, а й цілих ладів, які поєднуються у своєрідному ладовому зміщенні за принципом контрастного зіставлення (Народна творчість та етнографія, 3, 1967, 49); Може бути, що сербські пісні, в яких зустрічаються збільшені секунди й кварти, мали вплив на українські народні мелодії та їх хроматизацію (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 244).