ХРОМАТИ́Н, у, чол., спец. Речовина ядер тваринних і рослинних клітин, здатна забарвлюватися основними ядерними барвниками; відіграє важливу роль у зберіганні та передаванні спадкової інформації. Багаті на хроматин ядра клітин мали витягнуту форму (Медичний журнал, XIX, 1, 1949, 9); Статевий хроматин — то ознака статі, захована у клітинному ядрі. Точніше, у хромосомах — складних ниткоподібних елементах ядра (Наука і життя, 9, 1970, 42).
ХРОМАТИН
Тлумачення слова