ХРО́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хрокати 1. [Служебка:] Лізь туди, в закуту, не ворушся [ворушися], а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокни, подумають — безрога (Леся Українка, II, 1951, 199); Шофер хрокнув ріжком, і з дороги шарахнулись убік червоноармійці (Андрій Головко, II, 1957, 167).
ХРОКНУТИ
Тлумачення слова