ХРІНОВИЙ

ХРІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до хрін;
//  Пригот. з хріну.
♦ Хрінова мати; Хрінові діти — уживається як лайка. Що за хрінова мати! (Номис, 1864, № 7834); Так само і в пеклі собі упорядкували: і старші в їх, .. і менші, і цяцечки, і уряди, і шпиги, і десятники — все у хрінових дітей, як у нас! (Марко Вовчок, VI, 1956, 274).