ХРАПЛИ́ВИЙ, а, е, діал.
1. Який хрипить, хропе. — О, якого ґазду маю, видите ступня! і він ще такий храпливий (Василь Стефаник, I, 1949, 212).
2. Хрипкий. Говорив Іван Хворостюк храпливим і слабим голосом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 174).
ХРАПЛИВИЙ
Тлумачення слова