ХРАПА 1, и, жін., розм. Те саме, що храп1. Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з’єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 241).
ХРАПА 2, и, жін., діал. Замерзла грязь на дорозі. Тяжко на коні храпою їхати (Словник Грінченка).