ХРАБУ́СТЯ, я, сер., збірн., діал. Те саме, що храбуст. * Образно. Гризся [Марусяк] сумнівами. Ще будь усі легші при ньому, нарід [народ] досвідчений, дужий… Але з сими рештками — ну що ж подієш? Це ж храбустє [храбустя] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229).
ХРАБУСТЯ
Тлумачення слова