ХОВАНКА 1, и, жін., розм. Те саме, що схованка 2 2, 3. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде (Словник Грінченка); — Мені боязко, неньку, — шепотіла Марійка. — Наш Микольцьо не витерпить і вийде із хованки (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 172).